Институт физики НАН Украины

Iнститут фiзики Нацiональної Академiї наук України створено у 1929 р. В 1921 р. при Київському губнаросвiти було організовано Фiзичну дослiдницьку лабораторiю, яка у 1922 р. була перетворена в Київську науково-дослiдчу кафедру фiзики при Київському політехнічному інституті. 1 січня 1929 р. кафедру фізики реорганізовано у Науково-дослiдчий Iнститут фiзики Наркомосвiти УРСР, який з 1932 р. був пiдпорядкований ВУАН i в 1936 р. переiменований в Iнститут фiзики АН УРСР. Органiзатором i першим директором iнституту був О. Г. Гольдман, обраний у 1929 р. академiком АН УРСР по кафедрi фiзики.
Вчені інституту зробили вагомий, а в деяких випадках вирішальний внесок у розвиток багатьох напрямів сучасної фізичної науки. Добре відомі їх фундаментальні дослідження в багатьох галузях ядерної фізики та фізики напівпровідників, фiзики твердого тіла та рідких кристалів, фiзичної i квантової електронiки та фiзики плазми. Про вагомiсть наукових досягнень Iнституту фiзики НАН України свiдчить той факт, що в ньому найбільше в країні — шість — офiцiйно зареєстрованих наукових вiдкриттiв.
В 1949р. Н. Д. Моргулiсом та П. М. Марчуком експериментально вiдкрито явище термоемiсiйного перетворення теплової енергiї в електричну.
В 1965р. зареєстровано вiдкриття «явище холодної електронної емiсiї при проходженнi струму через острiвковi металiчнi шари». Його автори — П. Г. Борзяк, О. Г. Сарбей i Р. Д. Федорович.
В 1966р. зареєстровано відкриття «явище розщеплення невироджених молекулярних термів в кристалах, що мають дві або більше молекул в елементарній комiрцi» («давидовське розщеплення»). Автор відкриття — академік О. С. Давидов. Відкриттям передбачалось виникнення в спектрах поглинання мультиплетних смуг, кількість яких співпадає з кількістю молекул в комірці кристалу, що знайшло експериментальне пiдтвердження в відділі академіка А. Ф. Прихотько та в багатьох інших фізичних лабораторіях.
Відкриттям визнане також виявлене та вивчене в інституту «явище багатозначностi анiзотропiї властивостей напівпровідникових кристалів, обумовленої особливостями їх зонної структури. Воно проявляється в нестiйкостi однорiдного розподiлу електричного поля в кристалi i в виникненнi шарiв з рiзними по величинi i напряму електричними полями. Автор вiдкриття — О. Г. Сарбей. С.I. Пекар, працюючи в iнститутi, передбачив «явище розповсюдження додаткових свiтлових хвиль в кристалах», яке також знайшло експериментальне пiдтвердження в лабораторiях iнституту i визнано вiдкриттям. Тут же вiн створив теорiю поляронiв.
У держреєстрі СРСР зареєстровано і наукове відкриття Е. Й. Рашби, зроблене в ІФ АН УРСР. В ньому дано пояснення природи гігантського підсилення інтенсивностей переходів на домішкові відщеплені рівні (ефект Рашба).